Російські державні медіа та Міністерство оборони РФ поширюють історію про 10-річну українську дівчинку Софію. Стверджується, що російські військові «врятували» її з Костянтинівки Донецької області, де дитина нібито цілий місяць жила сама під обстрілами.
Сюжети про Софію почали з’являтися на підконтрольному Міноборони РФ телеканалі «Звезда» та в агентстві ТАСС з 8 липня, повідомляє
Радіо Свобода. Згідно з офіційною версією РФ, військові знайшли дівчинку на околиці Костянтинівки, місяць носили їй їжу, а потім «вивезли на безпечну територію». Також заявлялося, що мати дитини померла, батька вона не пам’ятає, а бабуся й дідусь загинули. У ситуацію оперативно втрутилася уповноважена з прав дитини в РФ Марія Львова-Бєлова (яка перебуває у міжнародному розшуку МКС за депортацію українських дітей)
заявивши, що взяла долю дівчинки під особистий контроль.
Водночас, незалежне російське видання «Агентство», створене журналістами-розслідувачами, швидко спростувало заяви про нещодавній «порятунок». Вивчивши знімки у місцевих медіа, журналісти впізнали Софію на фотографіях із Соціально-реабілітаційного центру в окупованому Шахтарську. З’ясувалося, що дівчинка перебуває там щонайменше з 5 червня. Відповідно, якщо дитину справді вивезли з Костянтинівки, це сталося ще у травні.
Чому діти залишаються у зоні бойових дій: юридичний контекст
В Україні з березня 2026 року законодавчо дозволено примусову евакуацію дітей із зон активних бойових дій силами поліції та військових адміністрацій (навіть без згоди батьків, але без позбавлення їхніх батьківських прав). Насправді цей процес складний. Як пояснила експерт з міжнародного правосуддя Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська, процедура вимагає попередніх повідомлень, роз’яснень та роботи комісій, що займає час.
Іноді батьки ховають дітей у підвалах чи потай повертаються із ними назад після евакуації. Деякі сім’ї із дітьми поверталися по чотири рази. Нагадаємо, у жовтні минулого року на місці російського удару по храму поліція виявила 2-річного хлопчика. Його батько-священик та дідусь отримали поранення. Мати малюка загинула внаслідок обстрілу раніше. У лютому вже поточного року штурмовики також евакуювали із Костянтинівки дітей, які залишилися без матері.
«У мене одразу виникає дуже багато запитань щодо того, чому дитина там перебувала, якщо ми виходимо з інтересів дитини та міжнародного права. Десятирічна дитина не повинна проживати близько місяця, як писали росіяни, сама на території, яка постійно обстрілюється не лише дронами, а й артилерією, де снайпери прицільно стріляють по цивільному населенню, де немає питної води, свердловини закриті, немає газу, немає нічого, куди не надходить гуманітарна допомога.
До моменту, коли відбувається обов'язкова примусова евакуація дитини, із вилученням її із сім'ї без позбавлення батьків батьківських прав, усі ці "танці з бубнами" навколо родини займають певний проміжок часу», — зазначає експертка.
За даними Донецької ОВА, станом на 25 червня 2026 року в Костянтинівці залишалося близько 1300 цивільних жителів, однак офіційних даних про перебування дітей у місті не надходило.
Що говорить міжнародне право про евакуацію військовими
В умовах, коли ситуація на фронті стрімко змінюється і цивільні служби не можуть дістатися до потрібної адреси, евакуацію можуть здійснювати лише військові. Однак, з точки зору міжнародного гуманітарного права, це пов'язано зі смертельним ризиком.
«Якщо дитина сідає в машину військових і військові озброєні, або це просто броньований автомобіль, але він також має якийсь бойовий елемент, ця машина є легітимною військовою ціллю для Російської Федерації. І якщо під час евакуації там загине дитина, це буде супутньою шкодою — жодного воєнного злочину не буде. Ми не можемо просто садити туди дитину», — зазначає Катерина Рашевська.
Правозахисниця підкреслює, що за правилами такий транспорт має бути повністю роззброєний, мати білий прапор і напис «Діти», а сам процес в ідеалі повинні супроводжувати представники ООН або Міжнародного комітету Червоного Хреста. Однак у реальності, під постійними обстрілами, виконати ці протоколи практично неможливо.
Шанси на повернення Софії: юридичні нюанси та найгірший сценарій
Можливість повернення Софії на підконтрольну Україні територію залежить від того, чи знайдуться в неї родичі в РФ або на окупованій території, пояснює Катерина Рашевська. Це породжує комплекс як правових, так і технічних проблем. З одного боку, відповідно до міжнародного права, дитина має бути возз'єднана із сім'єю. З іншого боку, якщо на підконтрольній Україні території близьких родичів немає, постає питання, як саме налагодити контакт із дівчинкою та її новою сім'єю.
«Тоді виникає питання, чи повертати її сюди до незнайомих людей, як нам вийти на контакт із дівчинкою? Тобто тут є цілий перелік як юридичних питань, так і суто технічних — як це організувати. Тому дуже важливо вже потім вийти на контакт із родиною, в якій опиниться дівчинка, і, можливо, вони самі із радістю спакують валізи та виїдуть із цієї окупації або з території Росії», — коментує Катерина Рашевська.
Найнебезпечнішим варіантом розвитку подій для дівчинки правозахисниця називає її потрапляння до російського інтернату або передачу в чужу прийомну сім'ю в РФ.
Якщо ж у Софії взагалі немає родичів, Україна зможе її повернути. У такому разі ключове завдання — встановити точні персональні дані дитини та відстежувати її переміщення. Україна не повертає дітей із-під російського контролю до інтернатних закладів — для них одразу шукають прийомні сім'ї. Експертка нагадує, що до вирішення таких складних випадків традиційно залучаються міжнародні посередники. У цьому випадку, на думку Рашевської, Україна має всі юридичні підстави спробувати повернути дівчинку, залучивши, наприклад, провідну роль Меланії Трамп.
Зазначимо, що це не перший випадок вивезення неповнолітніх дитей з Костянтинівки. Російські пабліки та Міноборони РФ раніше повідомляли щонайменше про два випадки «евакуації» родин із дітьми.
