Субсидія на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб діє в Україні з кінця січня 2025 року. Скористатися цією державною підтримкою можуть сім'ї, які витрачають на оренду квартири чи будинки понад 20% свого сукупного прибутку.
Однак на практиці програма фактично провалилася, про що
повідомив народний депутат Павло Фролов. Головною причиною неефективності інструменту стало небажання орендодавців виходити із «тіні».
Чому орендодавці відмовляються від офіційних договорів
Власники квартир масово відмовляються укладати офіційні договори оренди з переселенцями та декларувати доходи. Окрім небажання сплачувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), власники стикаються з додатковими фінансовими втратами.
Після офіційного здавання житла в оренду власник автоматично втрачає пільгу на сплату податку на нерухоме майно. У такому разі податок нараховується на всю площу об'єкта — ставка встановлюється місцевою громадою та може становити до 1,5% від мінімальної зарплати за кожен квадратний метр на рік.
Податкові зміни: нові закони та альтернативні пропозиції
Для стимуляції легалізації ринку нерухомості парламент ухвалив закон №15111-д, який набуде чинності 1 січня 2027 року. Згідно з документом, ставка ПДФО при здачі житла в оренду знизиться з 18 до 5%. З урахуванням 5% військового збору сумарний податок становитиме 10%.
Проте, на думку Павла Фролова, для переселенців це нововведення практично не змінить ситуації. У рамках вже чинного дворічного експериментального проекту держава і так компенсує орендодавцям більшу частину податків, якщо вони оформлюють офіційний договір із ВПО, але навіть це не вивело ринок із тіні.
Як альтернативу депутат пропонує підтримати його законопроект №15031-2. Документ передбачає запровадження нульової ставки ПДФО для тих орендодавців, які офіційно здають житло ВПО та військовослужбовцям. Автор ініціативи наголошує, що лише повна відмова від цього податку для соціально важливих категорій орендарів стане реальним стимулом для детінізації ринку нерухомості.
