Реформи в Україні: Підсумки 20-27 жовтня (ч.2)

Освіта

Новий закон про освіту, підписаний українським президентом 25 вересня, роздратував декількох держав-сусідів України через те, що він скасовує державну освіту мовами меншин.

Тоді як Польща, Болгарія та Словакія були стримані у своїй критиці, Угорщина відреагувала жорстко: її уряд навіть пообіцяв блокувати не лише українські спроби вступити до Європейського Союзу, а й зближення з Брюсселем.

Близько 157 000 українців належать до угорськомовної громади в Україні, в основному у західній частині Закарпаття, - це значно менше ніж румунськомовна (319 000) та болгарськомовна (234 000) громади, проте не набагато більше за кількість польськомовного населення (144 000).

Тим не менше, угорський уряд, очолюваний правоцентристським прем’єр-міністром Віктором Орбаном, підтримував Україну найменше з її сусідів, та загравав з націоналістично налаштованими групами в Угорщині, деякі з яких вважають, що західна Україна має належати до Угорщини.

Україна у свою чергу пішла у дипломатичний наступ і, здається, повернула певну міжнародну підтримку. Зокрема, Польща відмовилась від своєї претензії до українського нового закону про освіту, а Угорщина погодилась “співпрацювати з Україною щодо впровадження закону”, Міністр Закордонних Справ України Павло Клімкін заявив у парламенті 20 жовтня.

Україні, очевидно, доведеться піти на певні поступки на користь угорськомовного населення, але галас навколо мовної частини нового закону нарешті стих.

Решта елементів ухваленої освітньої реформи, включно з переходом на 12-річну шкільну освіту, які сприятимуть збільшенню заробітних плат вчителів, створенню кращих умов для дітей з сільських регіонів, мають впроваджуватись без заперечень з-за кордону.

Частину першу читати тут.