Акция закончилась

Про фейки та маніпуляції

6 декабря 2018, 10:55

Що таке фейки і з чим їх їдять: як не потрапити на гачок дезінформації 

Досить часто в мас-медіа трапляються повідомлення, нібито в чорній машині без номерів їздять люди і викрадають дітей на органи. Або Запоріжжя заполонили отруйні павуки. Ну, і зовсім жах: в Україні очікують атаку кульових блискавок. 

Подібна інформація користується популярністю у читачів, активно обговорюється і стає топ-новинами в ЗМІ. Тим часом мова йде про фейки або щонайменше маніпуляції. Як українцям розпізнати неправдиву інформацію і не попастися на гачок? Про це читачам «Знамя Индустрии» розповість редактор проекту з протидії маніпуляціям «По той бік новин» Альона Романюк. 

Альона, скажіть, як виникла ідея створити проект і для чого він потрібен? 

Зараз в ЗМІ дуже багато фейків та маніпуляцій. Частина з них пов’язана з війною на сході, частина — з виборами, і з кожним роком їх стає все більше. Проект «По той бік новин» — це проект громадської організації «Інститут розвитку регіональної інформації». Він має на меті спростовувати фейки, маніпуляції, показувати яким чином взагалі все це працює в засобах масової інформації та соціальних мережах. Ми хочемо навчити людей відрізняти правду від неправди. 

Як відрізнити фейкову новину від справжньої, якщо ти не експерт? 

Іноді інформаційні кампанії настільки добре продумані, що навіть експерт не завжди зможе відрізнити правду від маніпуляції. Один з таких прийомів, який використовують найчастіше, — це напівправда. Зрозуміти, чи інформація достовірна дуже складно, коли кажуть лише частину правди і доповнюють її якимись неправдивими тезами. Як відрізнити? Маніпуляція або фейк викликають емоції, позитивні, або частіше негативні. Згадуємо розіп’ятого хлопчика, згадуємо історії про нібито ґвалтування жінок. Якщо ми читаємо новини і бачимо, що вони викликають у нас емоції, то треба задуматися. Поставити до себе питання: звідки ця інформація взялася, хто її автор і де джерело?

Окремо дивимося на зображення. З зображеннями теж дуже багато маніпуляцій, тому що є фотошоп, різні фільтри, які допомагають маніпулювати. Є навіть цілий розряд фейків, так звані фотофейки. Щоб це розпізнати є спеціальні сервіси, наприклад Google images reverse, які дозволяють відслідкувати зображення. Також є сервіс Tineye.com за допомогою якого можна відслідкувати, чи піддавалось фото обробці. Треба звертати увагу на коментарі експертів. Коли ми бачимо якийсь коментар в новині, треба розуміти, чи відомий нам автор, хто він такий, чи він раніше з’являвся, що ми раніше про нього чули. Такі експерти можуть бути проплаченими, відстоювати певні позиції або просто бути вигаданими.

Один з журналістських стандартів — баланс думок. Якщо матеріал не збалансований, тобто містить лише негативні або позитивні оцінки певного явища, це означає, що глядачами або читачами маніпулюють. Свідома ця маніпуляція чи ні — це вже інше питання. Загалом, якщо ти не експерт, єдиний спосіб вберегтися від дезінформації — це слідкувати за своїми емоціями. Коли вони включені, відключається критичне мислення. Лише критично сприймаючи інформацію, ми можемо зрозуміти, де правда, а де вигадка. Слоган нашого проекту — «Я не вірю на слово», який спонукає все піддавати сумніву.

Розкажіть, як і для чого створюються фейки? 

Всі фейки робляться з певною метою. Інколи мета — просто розважитися. Але частіше це певні комерційні цілі. Є такий циклічний фейк, що бачили чорну машину без номерів, або на польських номерах, в який чоловік і жінка викрадають дітей на органи. Він виникає п’ять років поспіль в різних областях України. Фейк наганяє багато страху, люди дуже хвилюються, дітей не випускають гратись на вулицю. Але насправді жодної заяви в поліцію про викрадення дітей в тих регіонах, де з’являвся фейк, не було. Жодних дітей без органів теж не було, ніхто їх тіл не знаходив. 

Коли ми почали досліджувати цей фейк, ми побачили, що інформація розганяється з нещодавно створеного акаунту, який належить дівчинці-підлітку. Цей пост підхватили ЗМІ як новину. Лише одиниці сказали, що це фейк. Навіть на Волині в серпні цього року Національна поліція зробила заяву і попросила ЗМІ не публікувати неперевірену інформацію. Тому що жодної заяви про викрадення дітей на Волині не поступало. 

Я думаю, що ця фейкова новина має на меті, можливо, не допустити трансплантацію органів в Україні. Це моя здогадка, я не можу стовідсотково стверджувати. Інша річ — це те, що батьки не випускають своїх дітей, бо вони бояться і, можливо, це створює додатковий попит на послуги нянь, обслуговуючий персонал для супроводу дітей. Це як варіант. 

Як читачам розпізнати маніпуляції в ЗМІ? 

Маніпуляція завжди пов’язана з нав’язуванням певної думки, позитивної або негативної. Якщо ми бачимо в заголовках слова «нашестя», «сенсація», «шок», «всім читати», «ділитися обов’язково» і подібні — це просто клікбейт. Читач клікає на таку новину, переходить на сайт, а насправді там нема ні нашестя, ні сенсації. 

З приводу «нашестя». В Запорізький області Департамент охорони здоров’я опублікував новину про те, як вберегтися від укусу павука. А десятки ЗМІ, зокрема і всеукраїнські, передрукували цю новину, але з заголовком про «Нашестя отруйних павуків».

Дійсно в Запорізький області є два види отруйних павуків, каракурти і тарантули, але жодного «нашестя» там не має. Щороку в межах інформаційної кампанії Департамент охорони здоров’я розказує як вберегтися від укусів павуків, змій, кліщів. Насправді випадків укусів павуків дуже мало. Цією новиною ділилися багато користувачів у соціальних мережах, не перевіряючи. 

Тут допоможе відрізнити маніпуляцію від правди тільки критичне мислення. Треба поставити собі самому запитання: це дійсно може бути, чи це вигадка? Якщо нашестя павуків, то хто з моїх знайомих постраждав від цього? Коли людина навчиться піддавати сумніву все, що бачить в телевізорі, або читає в Інтернеті, тоді вона зможе відрізнити маніпуляцію. 

Чим загрожують фейки перед виборами? 

Перед виборами буде засилля фейків, маніпуляцій, багато «джинси». Більшість людей не розбираються в макроекономіці, внутрішній політиці і тому їм нав’язують популістичні гасла: «МВФ це погано. Газ має бути дешевий. Долар має бути по вісім».

Але коли починеш з’ясовувати суть, розумієш, що в Україні це неможливо. І проблема не в МВФ, а в тому, що Україна — це частина великого світу і ми залучені в певні світові процеси. Можна багато говорити, що давайте збільшимо зарплату, зробимо долар по вісім чи взагалі по п’ять, але коли немає реальних інструментів це зробити, нас обманюють. Але через те, що ми не вміємо критично сприймати інформацію і дуже хочемо повернути все «як було», ми в це віримо. Ось таке замкнене коло.

 Розкажіть, як визначити рівень якості регіональних медіа? 

Читачам треба дивитися на кілька речей. Перше: чи знаємо ми, хто є власником видання. Друге: хто головний редактор. Третє: якщо на сайті немає контактів (телефони, адреса редакції, тощо), такому ЗМІ довіряти не можна. Ну і, звісно, дивитися на авторство. Якщо це якась стаття, то треба дивитися, чи вона підписана. Якщо є автор матеріалу, він постійно в’являється в газеті, чи на сайті, це привід для довіри. 

Як ЗМІ маніпулюють ситуацією в регіоні, де п’ятий рік йдуть військові дії? 

Найбільша маніпуляція, як на мене, це протиставлення «ми-вони». Ми хороші, вони погані. Отут в Краматорську ми вже хороші, а там, за лінією розмежування вони погані. Такі кардинальні протиставлення грають на руку ворогу. Багато всеукраїнських ЗМІ так само говорять про те, що «наші хоробрі воїни, а їхні — погані «загарбники»». З одного боку так. Частину території України захопили, там гинуть тисячі наших воїнів. Але треба розуміти, що на окупованій території теж перебувають українці. Не всі підтримують владу так званих ДНР та ЛНР. Треба це розуміти. Такими протиставленнями, ймовірно, ми налаштовуємо проти себе частину громадян. Це перша історія. 

Друга історія, яка теж часто трапляється, наприклад, статті з заголовками «В Києві на двадцять відсотків збільшилась кількість злочинів через переселенців з Донбасу». А чому саме з Донбасу? Чому саме через переселенців? Нам дають неповну інформацію. «Детектор медіа» робив опитування, більшість українців довіряють інформації про те, що відбувається на Донбасі, черпаючи її не зі ЗМІ, а у волонтерів. Вони довіряють людям, які бачать все своїми очима. 

Ще один маніпулятивний прийом, який дуже часто застосовується, це запускання пліток і чуток. І це робиться не тільки через засоби масової інформації. Це робиться в громадському транспорті, в чергах, коли люди чогось чекають і хтось між собою починає говорити потрібні речі. В чергах в поліклініку або на пошті можуть бути спеціально навчені люди, які кажуть певні тези. Коли людина стоїть в черзі, вона це слухає краєм вуха, але ця інформація вкорінюється в мозок. І людина починає говорити про те, що чула, ніби десь під Слов’янськом розп’яли хлопчика або крадуть дітей на органи. Люди звикли більше довіряти іншим людям, ніж ЗМІ. 

Узагальнення — це ще один спосіб відрізнити фейки: «люди кажуть», «вчені стверджують», «експерти заявили», «за свідченням очевидців». Має бути конкретна людина, яка готова про це розповісти детальніше. Там, де є всі — там немає нікого. Це введення в оману і ще один спосіб маніпуляції. 


Ми сподіваємось, що після цього інтерв’ю наші читачі якщо і не стануть експертами, то принаймні навчаться протистояти фейкам, відрізняти правду від вигаданої інформації, не піддаватися на маніпуляції і не вірити на слово. Будьте в тренді, читайте «Знамя Индустрии».


Другие записи автора

Комментарии