Мешканці Донецької та Луганської областей сприймають офіційний статус ВПО як нав'язаний ярлик. Команда громадської організації «Східний Варіант» провела дослідження у форматі серії фокус-груп із переселенцями з Донецької та Луганської областей та пропонує змінити органам влади термін ВПО.
Переселенці з Донецької та Луганської областей частіше називають себе «вимушено переміщеними особами», а не «внутрішньо переміщеними особами». Водночас офіційний статус ВПО багато хто сприймає як нав'язаний соціальний ярлик.
Автори дослідження зазначають, що для більшості вимушено переміщених осіб головною умовою повноцінної інтеграції залишається вирішення житлового питання. Поки люди не мають постійного житла, їм складно будувати довгострокові плани, працевлаштовуватися та остаточно пов'язувати своє майбутнє з новою громадою.
Чому віддають перевагу слову «вимушено»
Учасники дослідження зазначили, що абревіатуру ВПО вони розшифровують саме як «вимушено переміщені особи», оскільки вважають, що переїзд став наслідком війни, а не їхнього власного вибору.
На думку респондентів, офіційний термін «внутрішньо переміщені особи» штучно розділяє громадян однієї країни на «місцевих» і «внутрішніх чужих».
Водночас дослідження показало, що багато переселенців поступово перестають сприймати себе як тимчасових мешканців і вважають себе повноцінними членами громад, у яких живуть після переїзду. Проте, на думку авторів дослідження, багато ВПО живуть у стані «відкладеного майбутнього» — вони не можуть планувати життя на роки вперед, тоді як державні програми часто орієнтовані лише на короткострокові бюджетні цикли.
Статус, від якого хочуть відмовитися
Учасники фокус-груп розповіли, що сприймають статус ВПО як тимчасовий, але такий, що затягнувся. Багато хто прагне повернутися до «нормального життя», а це, за їхніми словами, означає перестати асоціювати себе насамперед зі статусом переселенця.
На думку респондентів, цей статус створює додаткові бюрократичні бар'єри. Молоді учасники дослідження називали його «клеймом», а деякі зізнавалися, що відмовлялися від допомоги, аби не виглядати «утриманцями».
Крім того, молодь критично ставиться до слова «інтеграція», оскільки вважає себе частиною українського суспільства за замовчуванням і не бачить потреби «інтегруватися» у власній країні.
Що рекомендують автори дослідження
Автори дослідження пропонують державним органам переглянути офіційну термінологію та в публічних комунікаціях використовувати словосполучення «вимушено переміщені особи» замість «внутрішньо переміщені особи», щоб уникнути відчуття стигматизації у людей, які залишили свої домівки через війну.
У дослідженні також йдеться про нестачу інформації для переселенців. Багато хто змушений самостійно шукати відомості про зміни в законодавстві, виплати та програми підтримки, а інформаційна допомога нерідко сприймається не як доступний сервіс, а як особиста боротьба за необхідні дані.
Як переселенці сприймають свій статус
Дослідження також показало, що чоловіки й жінки по-різному сприймають вимушене переселення та саме поняття відновлення.
Жінки частіше говорять про емоційний бік втрати. Під час обговорень вони називали себе «людьми без коріння» та «людьми без минулого», оскільки разом із домом втратили сімейні архіви, фотографії та звичне коло спілкування. Для них відновлення насамперед означає можливість знову мати дім, безпечний простір для дітей і повернути відчуття стабільності. Багато хто зізнається, що без чіткої державної стратегії щодо мешканців окупованих територій саме слово «відновлення» здається їм далеким і таким, що не стосується їхнього життя.
Чоловіки ж частіше розглядають відновлення крізь призму матеріальних втрат, правового захисту та компенсацій. Під час дискусій вони говорили про необхідність відновлення конституційної справедливості, отримання компенсацій за втрачене майно та усунення бюрократичних бар'єрів, пов'язаних зі статусом ВПО. Водночас учасники визнавали, що повністю повернути колишнє життя вже неможливо, а відновлення країни сьогодні для багатьох перетворилося на боротьбу за виживання.
Люди старшого віку демонструють високий рівень песимізму, вважаючи, що відновлення рідних міст не завершиться за їхнього життя. Дискусія інколи точилася навколо тези: «Ми вже не доживемо до відновлення», зазначають автори дослідження.
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу. Оперативні новини по Костянтинівці та всій Донецькій області, а також Україні
