Державну програму компенсацій за знищене житло було розроблено як максимально спрощений цифровий сервіс, доступний через додаток «Дія» або центри надання адмінпослуг (ЦНАП). Однак у прифронтових районах та зонах активних бойових дій реалізація програми зіткнулася з об'єктивними перешкодами. Основною проблемою залишається неможливість фізичного виїзду профільних комісій на об'єкти через високі ризики для життя співробітників.
Для вирішення цього питання у липні 2025 року уряд запровадив механізм дистанційного обстеження. Незважаючи на нововведення, через півроку жителі Донецької області продовжують стикатися з процедурними затримками та нестачею роз'яснювальної інформації. За обставин, що склалися, багато громадян змушені залучати приватних експертів за рахунок власних коштів, щоб забезпечити фіксацію пошкоджень і не втратити право на отримання державної допомоги.
У матеріалі
«Суспільне Донбас» аналізуються поточні проблеми верифікації руйнувань, робота механізмів дистанційного моніторингу та причини, через які мешканці прифронтових міст обирають платну технічну експертизу.
Три види обстежень зруйнованого житла
Відповідно до чинного законодавства існує три види обстеження зруйнованого або пошкодженого майна:
- комісійне — комісія виїжджає на місце та фіксує ступінь руйнувань та пошкоджень;
- технічне — висновок про рівень руйнувань робить експерт;
- дистанційне — за результатами розгляду відео- та фотофіксації.
За інформацією, яку «Суспільне Донбас» надала представниця уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ольга Алтуніна, на середину грудня 2025 року комісії громад Донеччини, на території яких ведуться активні бойові дії, отримали таку кількість заяв на отримання компенсацій за зруйноване житло:
- Лиманська громада — 2 253 заяви;
- Костянтинівська громада — 3 641 заява;
- Торецька громада — 5 873 заяви;
- Мирноградська громада — 8 351 заява;
- Покровська громада — 9808 заяв.
Водночас, за інформацією, наданою Покровською МВА на запит «Суспільне Донбас» станом на листопад 2025 року задовольнили 216 заявок на компенсацію за зруйноване житло, 64 з них — за результатами саме дистанційного обстеження.
Начальник Покровської МВА Сергій Добряк повідомляв, що станом на середину грудня 2025 року комісія погодила сертифікати на виплати за зруйноване житло на суму понад 729 мільйонів гривень. «У нас в середньому на тиждень йде сертифікатів на суму 60–80 мільйонів по Покровській громаді. І загалом ця сума сягає майже 729 мільйонів гривень», — розповів він.
У Костянтинівській громаді, за інформацією, наданою МВА на запит «Суспільного», на цей час людям виплатили компенсації на загальну суму понад 19,2 мільйонів гривень. Чотирьом заявникам відмовили через недостовірні дані у документах. «Розгляд заяв про отримання компенсації за знищене житло, поданих як до, так і після введення в дію механізму дистанційного обстеження, здійснюється за результатами дистанційного обстеження та надання заявниками необхідних документів. На даний момент проведено дистанційне обстеження за 212 об'єктами (приватні будинки, квартири)», — відповіли у Костянтинівській МВА на інформаційний запит.
Найбільше скарг щодо компенсації за зруйноване житло надходить від мешканців прифронтових громад Донеччини, розповіла «Суспільні Донбас» представниця уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
«Такі скарги надходили і продовжують надходити регулярно. Вони мають системний характер, оскільки фізичне обстеження житла у багатьох громадах неможливе через активні бойові дії чи загрозу життю. Найбільше звернень фіксується з громад, які знаходяться поблизу лінії фронту або постійно зазнають обстрілів, зокрема з Покровської, Костянтинівської, Мирноградської та Торецької громад. Люди опиняються в ситуації, коли їхню заяву фактично "заморожують", і вони не розуміють, скільки це триватиме і чи це не призведе до втрати права на компенсацію», — розповіла Ольга Алтуніна.
За її даними, на грудень 2025 року, найбільше скарг щодо дистанційного обстеження надійшло від мешканців Покровської громади — 53 звернення, від мешканців Мирноградської громади — 12.
Звернень до Державної космічної агенції вкрай мало, враховуючи масштаби руйнувань
У липні 2025 року уряд Постановою №812 затвердив механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла у зоні бойових дій. Цей механізм мав усунути проблеми, коли члени комісії чи експерт не можуть виїхати та обстежити зруйноване житло через небезпеку.
Згідно з постановою, комісія для встановлення факту руйнування житла може використовувати, крім фото, наданих людьми, супутникові знімки, а також фото та відео, отримані за допомогою БПЛА. Для отримання таких матеріалів комісія може звернутися до Держгеокадастру, Міноборони, Державної космічної агенції та до Сил оборони, йдеться в документі.
Як розповіла Ольга Алтуніна, комісії звертаються до державних органів, у тому числі й до Державного космічного агентства, із запитами щодо надання супутникових знімків. «Водночас, за наявною інформацією, кількість таких звернень вкрай недостатня з урахуванням масштабів руйнувань на Донеччині та швидкої динаміки зони бойових дій», — відзначила представниця омбудсмена.
Крім того, за її словами, комісії при формуванні запиту до Державного космічного агентства не завжди надають необхідну інформацію, що затягує отримання потрібних знімків. «У багатьох випадках Державне космічне агентство змушене окремо вимагати уточнення, щоб точно визначити об'єкт нерухомості, наприклад, координати земельної ділянки. Так відбувається тому, що комісії часто надсилають лише поштову адресу чи загальний запит у всьому населеному пункті. В результаті підготовка супутникових знімків затягується, що не відповідає терміновим потребам громад у зоні бойових дій», — відзначила вона.
За інформацією Ольги Алтуніної, станом на 10 грудня Державне космічне агентство отримало 202 звернення від громад. «На 69 вже підготовлено інформаційні продукти, а 99 перебувають на виконанні. Загалом у відповідь на запити було надано майже 16 тисяч інформаційних продуктів (фото) дистанційного зондування Землі», — розповіла вона.
Гонка з часом» та страх «останнього шансу»
За словами представниці уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, жителі Донеччини активно звертаються до Офісу омбудсмена з питаннями щодо компенсації за зруйноване житло як на окупованих територіях, так і на підконтрольних Україні.
Відсутність механізму компенсацій за житло на окупованих територіях, додала вона, створює соціальну напругу та змушує людей, житло яких знаходиться на підконтрольній території, поспішно подавати заявки, іноді навіть не маючи всіх необхідних документів.
«Саме це створює відчуття, що держава залишає людину віч-на-віч із ризиком втратити все — і житло, і право на будь-яке відшкодування. У зверненнях люди прямо пишуть і кажуть: "Якщо громаду окупують, я втрачу останній шанс". Тому ситуація сприймається не як планова державна процедура, а як гонка з часом. Люди намагаються подати заяви якнайшвидше, часто не розуміючи всіх вимог, не маючи повного пакету документів, без фото чи відео, іноді навіть не маючи доступу до самого будинку. Вони готові шукати будь-які можливості — "правдами та неправдами", як самі кажуть, аби встигнути», — зазначає представниця Офісу омбудсмена.
А це, зауважила вона, породжує одразу кілька серйозних наслідків:
- по-перше, комісії на місцях отримують непомірне навантаження — тисячі заяв подаються одночасно, часто з мінімальними даними;
- по-друге, самі люди живуть у постійному страху: сьогодні вони ще мають шанс, а завтра вже немає, і держава не дає відповіді, що буде з їхніми правами у разі зміни статусу території.
«Водночас важливо наголосити, що якщо заява була подана до моменту окупації населеного пункту, вона не анулюється та підлягає розгляду навіть у разі подальшої окупації території». Однак через недостатню комунікацію з боку держави люди часто цього не знають.
-
по-третє, відсутність робочого механізму компенсації за житло на окупованих територіях фактично змушує людей діяти за умов правової невизначеності, що підриває довіру до всієї системи.
«Тому такі звернення — це не просто питання "як подати заяву". Це насамперед крик про те, що люди не бачать для себе майбутнього правового захисту. І доки держава не дасть чіткої відповіді, як буде забезпечено право на компенсацію за зруйноване житло на ТОТ (тимчасово окупованих територіях), цей страх "останнього шансу" лише посилюватиметься, а разом із ним недовіра до механізмів відновлення», — помітила Ольга Алтуніна.
Ми дуже хочемо встигнути, доки Костянтинівка не окупована
Коли у громадах, де ведуться активні бойові дії, комісійне обстеження через небезпеку не працює, а механізм дистанційного — дуже повільний, люди наймають приватних експертів, які роблять технічне обстеження.
За інформацією начальника Покровської МВА Сергія Добряка, комісія отримала 220 технічних звітів експертів, 209 із них комісія вже перевірила. «За 56 звітами експертів комісія вже видала сертифікати. Комісія за жодним звітом не відмовила, ми чекаємо, поки експерти виправлять ті недоліки, на які вказала комісія», — розповів Добряк.
Костянтинівська МВА на своїй сторінці у Facebook у листопаді та грудні 2025 року повідомляла про 63 багатоквартирні та приватні будинки, які були визнані знищеними за результатами дистанційного обстеження. Серед цих будинків є і багатоквартирні, де співвласники замовляли власним коштом технічне обстеження.
Мешканка Костянтинівки Олена, яка має квартиру в багатоквартирному будинку, разом із сусідами замовила технічний звіт у приватного експерта. На збирання всіх необхідних документів у них пішло понад три місяці. У листопаді комісія розглянула їхні документи та внесла будинок до Реєстру пошкодженого та зруйнованого житла. Як розповіла «Суспільне Донбас» жінка, мешканці будинку провели збори всіх мешканців та співвласників онлайн. Комунікували у групі, створеній в одному з месенджерів, проводили збори онлайн. На цих зборах обрали уповноважену особу від усіх співвласників будинку, наділили правом підпису та уповноважили укласти договір із експертом.
«Ми взяли, зібрали, звісно, зусиллям. Багато людей за кордоном. Потрібно було пояснити, що це, для чого, якщо комісія повинна безкоштовно робити. Цей звіт коштує від 30 до 40 тисяч гривень, дивлячись від об'єкта та всього. І треба було збирати все це та пояснювати», — згадує жінка.
Як зазначила Олена, експерт, який робитиме технічний звіт, повинен мати відповідну сертифікацію та ліцензію на виконання таких робіт. Також експерту перед підписанням договору потрібно надіслати фото та відео будинку, щоб він визначив, чи зможе зробити технічний звіт.
«Ми знайшли експерта, який робить експертну оцінку. Але потрібний технічний паспорт будинку. А технічний паспорт будинку де? У БТІ, там не беруть трубку. І спершу казали, що архіви всі закриті. Тобто навіть люди, які хотіли б оформити цю допомогу самостійно без комісії, вони цього не могли зробити, бо немає технічних паспортів будинку, де написано скільки житлової, нежитлової площі. Але ми знайшли технічний паспорт», — розповіла Олена.
Після отримання звіту від експерта уповноважена особа від багатоквартирного будинку має подати пакет документів до комісії:
- протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку;
- технічний звіт експерта;
- технічний паспорт вдома;
- витяг з поліції (фіксація заяви про обстріл);
- документи уповноваженої особи (довідка про несудимість).
Якщо комісія прийняла технічний звіт, вона має внести будинок до Реєстру пошкодженого та зруйнованого майна. Після цього кожен співвласник може подавати заяву через «Дію» на компенсацію.
«Я думала, це справді просто, подати у "Дію". Фото зробити, документи, щоб були у реєстрі. І потім приходять кошти. Ні, непросто. А потім, коли я виставила це у "ТікТоці", мені тисячі людей писали, що всі обурені. Чому немає допомоги дійсно людям, які втратили — ВПО, пенсіонери, інваліди, з маленькими дітьми? Люди просто бомжами залишилися і взагалі немає жодної допомоги від держави. І тому ми дуже хочемо встигнути, доки Костянтинівка не окупована», — поділилася жінка.
Інші співвласники багатоквартирного будинку у Костянтинівці також наймали експерта для технічного обстеження їхнього будинку. Але власних фотографій у них не було, тому, за словами мешканки цього будинку Світлани, вони шукали людину, яка б сфотографувала руйнування. Ці фото коштували їм 2000 гривень. «Наймали фотографа спільно за 2000 гривень. Це для експерта. Але я в пабликах знайшла ще одного і сама замовила за 1000 гривень. Тому що спочатку здавалося, що ми не зможемо зібрати на збори всіх», — розповідає Світлана.
На думку Ольги Алтуніної, практика технічного обстеження, за яке власники зруйнованого житла платять власні кошти, є несправедливою. «Ця практика є вимушеною реакцією людей на прогалини у роботі державних механізмів, але вона глибоко несправедлива. Коли співвласники багатоквартирних будинків змушені власним коштом — у розмірі 30–40 тисяч гривень — оплачувати звіт, щоб встигнути подати заявку на компенсацію. Це означає, що люди фактично виконують функції держави та комісій. Такий підхід створює серйозну соціальну нерівність: хтось може зібрати кошти, а хтось ні, і в результаті право на компенсацію залежить не від факту руйнування, а фінансових можливостей», — наголосила представниця омбудсмена.
І додала, що у випадках, коли дистанційне обстеження неможливо провести або воно затягується з об'єктивних причин, комісії мають мати право і ресурс замовляти технічні звіти за бюджетний рахунок. «У зв'язку з цим уповноважений звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України із пропозиціями щодо зміни підходів до обстеження багатоквартирних будинків. Зокрема, йдеться про можливість використовувати результати обстеження для інших квартир у тому самому будинку, а також необхідність перегляду критеріїв визнання житла знищеним, у тому числі зниження порога руйнації», — розповіла Ольга Алтуніна.
Вирішили подати без фото
66-річна Наталя разом із чоловіком виїхали з Костянтинівки у березні 2025 року. Їхній будинок був на Сантуринівці — частина міста з боку Часового Яру. Жінка розповіла «Суспільне Донбас»: будинок було зруйновано у вересні 2025-го російським обстрілом. Про це вони дізналися від сусідів, які ще залишалися там. Збирати документи на компенсацію вони почали одразу:
- заявили в поліцію про обстріл та руйнування будинку;
- взяли довідку про несудимість у МВС (за законом на компенсацію не можуть подаватися люди, засуджені за державну зраду та колабораціонізм, а також їхні спадкоємці);
- внесли будинок до реєстру нерухомості.
«Усі ці документи збирали дуже складно, бо у мого чоловіка, на якого оформлений будинок, паспорт старого зразка і немає "Дії". Але врешті-решт все вдалося зібрати — діти допомогли. Але знайти людину, яка могла б зробити фотографії руйнувань, не змогли», — поділилася Наталя.
За словами жінки, все ж таки з чоловіком вирішили подати заявку без фотографій, сподіваючись на дистанційне обстеження, яке замовить комісія. «Нам надійшло повідомлення, що розгляд нашої заявки припинено, оскільки неможливо провести обстеження через бойові дії», — розповіла Наталія.
Як зазначила Ольга Алтуніна, відсутність фото та відео зруйнованого житла — ще одна проблема, з якою стикаються жителі Донеччини. «Дуже багато людей виїжджали з-під обстрілів буквально без нічого, не маючи можливості зафіксувати руйнування свого житла. Часто будинки були знищені вже після евакуації власників, або доступ до населеного пункту зараз повністю відсутній. У таких умовах вимога надати фото чи відео виглядає несправедливою та відірваною від реальності. Саме тому держава має брати на себе активну роль у збиранні доказів: використовувати супутникові знімки, дистанційне обстеження, інформацію від військових та інших державних органів. Людина, яка втратила житло через війну, не повинна доводити очевидну ціну власної безпеки або через неможливі для неї вимоги», — наголосила представниця уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ольга Алтуніна.
Якщо житло знищено і це не було зафіксовано ДСНС, поліцією чи місцевою владою, вона радить зробити таке:
- писати заяву до поліції, яка зобов'язана її прийняти та внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- або звернутися до Офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, де звернення опрацюють та направлять до Служби безпеки України, Офісу генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ.
«Рекомендую звертатися до Офісу Омбудсмена, ми зробимо все можливе для сприяння отриманню об'єктивного розгляду заяв громадян», — додала Ольга Алтуніна.
Звертатися до Офісу омбудсмена можна:
- за гарячою лінією: 0800-50-17-20;
- за номером телефону: 044-253-75-89;
- за адресою Київ, вулиця Петра Нестерова, 4.
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу. Оперативні новини по Костянтинівці та всій Донецькій області, а також Україні
