14 травня минає друга річниця з дня загибелі українського військового Артема Попіка, який віддав життя за свободу та незалежність України.
Артем Попік народився 25 січня 1988 року у Костянтинівці. Навчався у школі №17, здобув освіту у Слов’янському залізничному училищі та кінотехнікумі у Шахтарську. Працював на залізниці та у підприємстві «Зеленбуд».
Під час Революції Гідності був активним учасником протестів. У 2014 році через проукраїнську позицію потрапив у полон бойовиків, де провів місяць.
У 2015 році вступив до лав Збройних сил України та брав участь в обороні Донеччини, зокрема Авдіївки. Після початку повномасштабного вторгнення добровольцем приєднався до 120-ї бригади територіальної оборони та воював на Донеччині й Харківщині.
Старший солдат Артем Попік загинув 14 травня 2024 року поблизу села Стариця Харківської області під час виконання бойового завдання. Йому було 36 років.
Тіло військового вдалося повернути лише через 50 днів. Захисника поховали на Алеї Слави у Вінниці.
У Героя залишилися дружина, донька, мати та брат.
Світла пам’ять.
