Кожному українцю - лікаря. Чи вистачає сімейних лікарів на Донеччині?

Майже рік в Україні триває медична реформа. З початку року понад 19 млн українців вже підписали декларації з сімейними лікарями. У червні лікарі вже змогли отримати підвищену заробітну плату. А чи вистачає лікарів  в країні? Якк заохотити випускників медичних навчальних закладів працювати в лікарнях, проаналізувала команда руху “Сильні громади”.

Сьогодні майже кожен третій українець обрав сімейного лікаря, педіатра чи терапевта. Це є результатом ефективної роботи влади, медиків та відповідальних українців, які долучились до процесу реформування охорони здоров’я. Сімейний лікар вестиме прийом, призначатиме лікування, даватиме корисні поради щодо здорового способу життя та профілактики хвороб, буде давати скерування до профільних спеціалістів та на  базові аналізи чи вакцинацію. Угоду з лікарем можна укласти як у комунальному, так і приватному медичному закладі.

За даними Міністерства охорони здоров’я, понад 19 мільйонів українців підписали декларації з лікарем, майже 500 медзакладів підписали договори з Національною службою здоров’я. Це дозволило лікарям у липні отримати більшу заробітну плату, ніж у червні. Наприклад, сімейний лікар КНП «Балтський центр первинної медико-санітарної допомоги» (Одеська область) отримала у червні близько 6 тисяч гривень, а в липні – понад 16 тисяч. Кількість пацієнтів, які обрали її своїм лікарем, перевищила 1700 осіб. Сімейна лікарка закладу первинної допомоги на Житомирщині, яка вже має 1624 декларації від пацієнтів, у липні отримала після оподаткування 7 тис. 504 гривні, а у червні її зарплата складала лише 3 тис 411 гривень. Лікар-педіатр з Івано-Франківщини, яка набрала оптимальну кількість пацієнтів (900), у липні отримала після оподаткування 7 тис 720 гривень, а у червні її дохід становив 4 тис 750 гривень. Медсестра цього медзакладу у липні отримала 6316 гривень, у червні – лише 3876 гривень.

У Селидовому на Донеччині сімейний лікар, який підписав 1800 декларацій, отримав у липні після оподаткування 10 тис 504 гривні, у червні ж було 5 тис 450 гривень. Медична сестра, яка працює разом з ним, раніше отримувала зарплатню – 3 тис 727 гривень, а у липні після оподаткування – 5 тис 176 гривень.

Зарплата лікаря у Костянтинівці зараз складає 9 тис 500 гривень, до червня 2018 року вона була 6 тис 100 гривень. Зарплата медсестри зросла на 12% і зараз становить 5 тис 200 гривень.

Впровадження медичної реформи дозволило збільшити заробітну плату лікарям, молодшому медперсоналу, медичні працівники вмотивовані працювати на якісний результат. Процес укладання декларацій з пацієнтами змінив підходи лікарів у спілкуванні та обслуговуванні клієнтів.

Чи вистачає українцям лікарів?

А чи є кадровий “дефіцит” лікарів в Україні? Станом на 1 січня 2018 року в Україні не вистачало 1211 лікарів-терапевтів, 984 лікаря-педіатра, 3068 лікарів загальної практики-сімейної медицини. Забезпеченість лікарями краща у тих містах, де розташовані вищі медичні навчальні заклади. У регіонах та селах цей показник значно нижчий. Лікарів пенсійного віку у 2017 році було 24,5%, що вище, ніж у 2016 році (24,1%). У 2017 році було 14728 сімейних лікарів, що більше на 293 у порівнянні з 2016 роком. Із загальної кількості сімейних лікарів атестовано 59,8%. Укомплектованість сільських лікарських амбулаторій в цілому лікарями (фізичними особами) - 67,2% при цьому в 412 амбулаторіях на кінець 2017 року лікаря немає. У 2016 році без лікаря терапевта, чи лікаря загальної сімейної медицини, сімейного лікаря працювали 484 амбулаторії.

У Костянтинівці працює 14 лікарів загальної практики сімейної медицини, що становить 73,8%, 8 лікарів-терапевтів дільничних, що є 52,9%, 11 лікарів-педіатрів, що є 78,6% від потреби.

Укомплектованість ФАПів в країні молодшими спеціалістами з медичною освітою становить 90,7%, у 2016 році - 92,6%. У Костянтинівському районі станом на 2018 рік всі ФАПи та амбулаторії на 100% укомплектовані медичними фахівцями.

Взагалі по Україні найбільше не вистачає лікарів у Херсонській та Чернігівській області. Також, нестача кадрів на 30-40% є у Черкаській, Сумській, Одеській, Миколаївській, Луганській, Кіровоградській, Івано-Франківській, Житомирській, Донецькій, Вінницькій областях. Молодшого медичного персоналу не вистачає у Києві, Одеській, Львівській, Київській, Запорізькій, Донецькій областях, але дефіцит не перевищує 20%.

Медична освіта

В Україні вищу медичну освіту надають 15 навчальних закладів третього та четвертого рівня акредитації. В Донецькій області - це Донецький Національний медичний університет, який тимчасово розташований на базі Лиманського медичного коледжу, у ДДМА Краматорська, у Слов’янську, Дружківці. Філія факультету інтернатури та післядипломної освіти розміщена у Маріуполі.

Молодших медичних спеціалістів у Донецькій області готують Лиманський, Бахмутський та Костянтинівський медичні коледжі. Студенти отримують спеціалізацію “Лікувальна справа”, “Сестринська справа”, а у Костянтинівському медичному коледжі ще готують за третім напрямком - “Акушерська справа”. На відміну від інших коледжів, Костянтинівський медколедж готує “спецфельдшерів” за спеціалізацією “Лікувальна справа”, яка має ширший профіль. Такі спеціалісти можуть працювати у Нацгвардії, рятувальних загонах при ліквідації надзвичайних ситуацій.

У Костянтинівському медичному коледжі навчається 497 студентів. Випускники працевлаштовуються переважно у Донецькій області. У навчальному закладі навчаються студенти з міст Вугледар, Селидове, Мар’їнка, Покровськ, Барвінкове Харківської області, Костянтинівки. 18 випускників 2018 року навчаються у вищих навчальних закладах.

Медичні стимули

Для покращення якості надання медичних послуг недостатньо збільшення рівня заробітної плати. Для заохочення молодих спеціалістів до роботи в Україні необхідно сприяти створенню комфортних побутових умов. У багатьох регіонах країни міські та селищні ради виділяють на це кошти. В першу чергу, на забезпечення медиків житлом чи земельною ділянкою у сільській місцевості.

Реформування медичної сфери є важливим кроком у розвитку країни. На жаль, однією з проблем є нестача кадрів, яка є і на первинній і на вторинній ланці. Більшість лікарів мають стаж роботи 20-25 років. Середній вік лікаря 45 років, а у селах, взагалі, майже всі лікарі віком за 50 років. Студенти, закінчивши медичні виші, не йшли працювати у лікарні.

Інфраструктура медичних закладів і установ довгий час не ремонтувалась, медичне обладнання застаріло. Всі ці фактори знизили рівень авторитету медика, лікаря. Тому в процесі реформування медичної сфери необхідно врахувати покращення матеріальної бази медустанов, збільшення заробітної плати, зниження рівня міграції медиків, створення медичних стимулів для фахівців.

Координаторка руху «Сильні громади» у Костянтинівці Вікторія Омельченко