Назвати найдієвіший механізм забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО) непросто: держава не веде по рокам статистику використання одного з механізмів — житлових сертифікатів, інструменту компенсації за знищене житло. Мінрозвитку прямо заявило, що окремого обліку таких даних немає, повідомляє ЄП.
Дослідження показало, що саме житлові сертифікати та програма «єВідновлення» продемонстрували найбільший результат: станом на червень 2025 року ВПО отримали 4 419 сертифікатів на суму 6,1 млрд грн (з 10 млрд грн, узгоджених для цієї категорії). Примітно, що заявки та виплати різко зросли у 2024–2025 роках, а сама модель виявилася максимально практичною: після видачі сертифікату купівля житла залежить лише від пропозиції на ринку.
Для порівняння: у 2022–2024 роках тимчасовим житлом забезпечили лише 4 236 осіб за черги у 23 099 — близько 18%. Цей інструмент важливий, але вирішує короткострокові завдання і масштабується у темпах, відповідних попиту.
У 2023–2024 роках 4079 ветеранів-ВПО отримали грошові компенсації на 5,9 млрд грн, з яких 3414 придбали житло. Однак у 2025 році програма не була профінансована, що утворило «провал» у сегменті, який показав високу ефективність.
Щодо пільгових кредитів, за 2022–2024 роки ними скористалися 1 246 ВПО. Найзатребуванішою стала програма «єОселя» — за два роки подано понад 140 тис. заявок, з яких схвалили близько 57 тис. Але реально профінансовано лише 340 договорів — менше 1%. Причина в обмежених бюджетних ресурсах і тому, що багато ВПО не мають доходу, достатнього для обслуговування кредиту. На практиці «єОселя» виявилася практично неробочим інструментом.
Ключові причини провалів:
-
Немає категоризації «житлових потреб». ЄІБД ВПО вміє ставити «галочку» про «житлові потреби», але не фіксує її тип (тимчасове житло, постійне, компенсація тощо та життєвий цикл: від подачі до фінансування та закриття).
-
Реєстри не інтегровані (ЄІБД ВПО не звіряється системно з Держстатом, ДМС, ДПСУ, Пенсійним фондом), що призводить до неактуальних записів та нецільових виплат.
-
Відсутня публічна аналітика ефективності: скільки коштів витрачено на скільки квартир/рішень; середня вартість закриття однієї потреби.
-
Уповільнені проектні цикли (будівництво/реконструкція, договірні процедури) та ризики якості відбору об'єктів (без прозорих конкурсів).
За даними дослідження «Центру оцінки ризиків», у 2022–2024 роках житло або цільову підтримку на його придбання отримали не менше 8 896 ВПО, а з урахуванням компенсацій за знищене житло — 13 315. Це лише 6% від 219,4 тис. актуальних заявок до ЄІБД ВПО та менше 0,3% від загальної кількості переселенців. Проблема полягає не так у нестачі грошей, як у відсутності системного управління попитом: кошти не доходять до конкретних, чітко зафіксованих потреб.
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу. Оперативні новини з Костянтинівки та всієї Донецької області, а також України