Багато українців постійно переказують гроші з картки на картку, навіть не думаючи, що ці операції можуть стати приводом для податкової перевірки. З 2024 року Нацбанк передає податковій службі дані про великі обсяги P2P-транзакцій,
пише ЗНАЙ.ua.
НБУ, отримавши таку інформацію, формує перелік клієнтів із найбільшими оборотами та спрямовує його податківцям. Далі ДПС надсилає вказівки місцевим органам за місцем реєстрації кожної людини.
Податківців цікавлять не поодинокі переклади, а системні ознаки. Під контроль потрапляють рахунки, куди регулярно надходять великі суми, обсяг операцій не відповідає офіційним доходам.
Або є ознаки ведення бізнесу без сплати податків. Особливо це стосується активної торгівлі через соцмережі, маркетплейси чи Telegram-магазини.
Перевіряючі аналізують не лише суми, а й частоту, призначення платежу та зв'язок між відправником та одержувачем. Якщо призначення не вказано або шаблонно, ризик перевірки збільшується.
Місцева податкова надсилає людині листа з проханням пояснити велику кількість переказів та підтвердити їхнє походження. На основі листа від НБУ та пояснень — або їх відсутності — складається акт податкової перевірки.
У ньому фіксується, що оборот з P2P-перекладів визнається доходом і на нього нараховується ПДФО та військовий збір. Якщо платник податків не дає жодних пояснень, податкова виписує податкове повідомлення-рішення.
Якщо вказана сума не сплачується вчасно, вона автоматично оформляється як податковий борг. Далі податкова звертається до суду та отримує офіційне судове рішення про стягнення.
Згідно з Податковим кодексом, за заниження зобов'язання накладається штраф — 25% від суми нарахованого податку. За аналогічне повторне порушення штраф зростає до 50%. До того ж за кожен день прострочення платежу нараховується пеня.
Проте закон чітко визначає, які перекази не оподатковуються. Це подарунки чи допомога від близьких родичів першого ступеня — батьків, дітей, подружжя. Також не оподатковуються грошові подарунки, коли оформлені договори дарування.
