У прифронтовій Костянтинівці екстрена медична допомога — це боротьба не лише за здоров'я, а й за життя. Медики працюють в умовах постійних обстрілів та погроз з боку російських дронів. До початку повномасштабної війни у місті діяло дев'ять бригад «швидкої», зараз — лише одна. За потреби її підтримують колеги з інших підстанцій регіону. Здебільшого залишилися ті, хто не мислить себе поза цією професією.
Парамедик Наталія Балик працює на «швидкій» вже 15 років. Незважаючи на небезпеку, вона продовжує виїжджати на виклики, повідомляють журналісти
Антикризового медіацентру. Один із викликів ледь не став для неї останнім — 7 травня дрон атакував машину, коли вона приїхала до пацієнта з бронхіальною астмою.
«П’ята ранку. Було спокійно, нічого не віщувало біди… Аж раптом, щойно зайшли з колегою у двір, то почули вибух. Тоді одразу ж вибігли, бо водій залишився в машині. На щастя, він встиг вибігти до того, як відбувся удар», — розповідає Наталя.
Дрон пробив лобове скло, пошкодив обладнання та вилетів через підлогу. Потім розпочався мінометний обстріл. Наталя з водієм ховалися за будинком, чекаючи на евакуацію, але навіть поліція не наважилася виїжджати в той момент. У результаті медики пішки дісталися безпечної вулиці, де їх забрали колеги на бронемашині. Через кілька хвилин у їхню машину вдарив другий дрон — вона згоріла повністю.
«Що мене тут тримає? Рідне місто, рідна станція. У мене цього року якраз 5 травня було 15 років роботи. А 7 травня мало не вбили», — каже парамедик.
Обстріли в місті відбуваються майже щоночі, найчастіше — під ранок: між чотирма та шістьма годинами. За словами Наталії, дрони прилітали по кілька разів поспіль: по машинах, двору, навіть у саме приміщення. Працювати стало небезпечно не лише на викликах, а й просто перебуваючи на станції. Проте медики продовжують працювати.
Іноді трапляються й дива. Наталя згадує, як у машині народилася дівчинка:
«Ми забрали молоду дівчину з села Березівка. Це були її треті пологи. На трасі Костянтинівка-Покровськ (яка у вкрай поганому вже стані), раптово почалася родова діяльність. Ми зупинилися на блокпосту Покровському. Уявляєте ситуацію, коли їдуть машини, стоять військові та цивільні, а зовсім поряд — крики? (усміхається). Але у нас народилася здорова та гарна дівчинка», — розповідає парамедик.
Такі моменти, за її словами, дають сили. Як і ті випадки, коли вдається врятувати людину в критичному стані, хоч не завжди це можливо. Один із найважчих спогадів — жінка, яка вийшла у двір погодувати котів і потрапила під обстріл. В неї була повна ампутація стопи і розірваний таз. Медики зробили все можливе, але вона померла по дорозі до лікарні. На жаль, таких випадків багато. На щастя, врятованих життів у рази більше.
У Костянтинівці ситуація погіршується з кожним днем
Ситуація у місті щодня погіршується. У Костянтинівці продовжують працювати кілька невеликих продуктових магазинів та аптек. Термінали «ПриватБанку» остаточно закрили тиждень тому, відділення пошти теж практично не функціонують. Водопостачання нестабільне: у деяких районах води немає зовсім, десь подається щогодини. Електрика є, якщо немає пошкоджень після обстрілу, але ремонт може тривати до двох діб. Газ також є не всюди.
У центрі міста ситуація трохи краща, але на околицях, особливо у бік Часового Яру чи Покровська, вона критична: немає ні світла, ні води, ні газу. Комунальним службам туди дістатися надзвичайно важко, а відновлювати інфраструктуру немає сенсу — як тільки все відремонтують, знову прилітає снаряд і все руйнує. Попри це там продовжують жити люди.
Незважаючи ні на що, парамедик намагається бути оптимісткою, хоч і проводить паралелі з Торецьком, де також працювала півтора роки: «Один в один. Також знищується місто, знищуються комунікації, люди. Все повторюється».
У серпні Наталя планує відпустку та каже: можливо, не повернеться. Але не тому, що не хоче, а тому, що ситуація змінюється і підстанцію можуть перевести на безпечнішу територію.
Фото надані
АКМЦ Наталією Балик
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу за посиланням нижче. Оперативні новини по Костянтинівці та всій Донецькій області, а також Україні:
