У деяких українців виникають труднощі з подачею заяви на компенсацію за пошкоджені квартири і приватні будинки. Іноді вони не знають, як підтвердити своє право власності на них, особливо без відповідних документів.
Регіональний юрист в Волинській області Віта Шеремета пояснила, як діяти в подібних випадках, передає
Вільне радіо.
Людей, які будуть підтверджувати право власності на житло, умовно можна розділити на дві категорії:
- 1 категорія — українці, які отримали право власності на житло до 1 січня 2013 року;
- 2 категорія — люди, які отримали право власності на житло після 1 січня 2013 року.
Як підтвердити право власності людям, які стали власниками житла після 1 січня 2013 року
З 1 січня 2013 року в Україні працює Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. До нього вносять дані про всі квартири та приватні будинки, зокрема й про земельні ділянки, які люди придбали, успадкували та отримали в подарунок після цієї дати, та зареєстрували своє майно згідно з Порядком державної реєстрації.
У базі даних цього реєстру можна отримати інформацію, кому саме належить те чи інше житло, та підтвердити своє право на володіння ним, пояснює юристка.
“Якщо у людини не збереглося на руках свідоцтва про спадщину, договору купівлі-продажу, свідоцтва про приватизацію, тобто у неї немає документа, що підтверджує право власності на житло, їй достатньо отримати роздрукований витяг з держреєстру зі спеціальним QR-кодом. Цей витяг і буде належним підтвердженням її права власності”, — пояснює Віта Шеремета.
Щоб увійти до держреєстру, потрібен спеціальний доступ. Його мають лише адміністратори, тобто нотаріус та держреєстратори. Тому за підтвердженням права власності на житло потрібно звертатися саме до них.
Так само частковий доступ мають люди з електронним цифровим підписом. З його допомогою вони проходять ідентифікацію на сайті реєстру, де отримують необхідну інформацію про своє житло.
“Для входу в цей держреєстр людина, яка має до нього частковий доступ, вводить свої дані. Наприклад, прізвище, ім’я, по батькові чи ідентифікаційний код, чи адресу свого житла. За послугу в реєстрі слід сплатити адміністративний збір. В середньому мінімальний платіж — 30 гривень. І тоді людина отримує інформацію”, — пояснює Віта Шеремета.
Власникам житла, дані про яке занесені до реєстру, зовсім не обов’язково подавати такий витяг до комісії, яка буде опрацьовувати звернення про надання компенсації, каже фахівчиня.
“Напевне, буде достатньо усної інформації, якщо людина скаже, що її майно зареєстроване в держреєстрі речових прав на нерухоме майно. Тоді комісія сама витягне звідти інформацію, бо матиме до нього доступ”, — каже Віта Шеремета.
Добре, якщо у людини збереглися паперові документи про право власності, видані після 1 січня 2013 року. Власнику достатньо показати їх компенсаційній комісії.
“У такому випадку комісія бачить, що наявний документ зареєстрований після початку роботи держреєстра, тому у його базі даних буде вся необхідна інформація про житло”, — додає юристка.
Як підтвердити право власності людям, які стали власниками житла до 1 січня 2013 року
До 1 січня 2013 року, коли держреєстр речових прав на нерухоме майно ще не працював, державну реєстрацію житла проводили в бюро технічної інвентаризації.
З 1 січня 2013 року паперові реєстри звідти мали перенести у новий держреєстр, а попередній електронний реєстр став архівним додатком нового. Основними документами, які підтверджують право власності на житло, були:
- договір купівлі-продажу;
- договір дарування;
- свідоцтво про право на спадщину;
- приватизаційні свідоцтва;
- свідоцтво про право на власність, яке видавали органи місцевої влади.
Тож підтвердити право власності на квартиру чи приватний будинок можна за допомогою цих документів, якщо вони є у людини на руках, або через інформацію з держреєстру, якщо там така міститься.
“Тому після 2013 року, коли запрацював держреєстр, усім громадянам рекомендували перевірити, чи є в ньому запис про їхнє право власності. І якщо майно людини не було занесене до електронної бази даних, треба було зареєструвати його там. Однак, думаю, зробили це не всі”, — каже юристка.
Якщо людина самостійно не реєструвалася в електронному держреєстрі, але після 2013 року проводила якісь нотаріальні процедури зі своїм житлом, її квартира чи приватний будинок потрапила туди автоматично, зазначає фахівчиня.
“Якщо після цієї дати власник житла подарував його, відмовився від нього, склав заповіт та інше, документи про право на власність нотаріус спочатку реєстрував в електронному держреєстрі, а потім вже робив з ними будь-які нотаріальні процедури”, — пояснює Віта Шеремета.
Люди, які після 2013 року не проводили зі своїм житлом ніяких нотаріальних дій, можуть виявити, що запис про їхню квартиру чи приватний будинок в електронній базі державного реєстру відсутній. Саме їм для подачі документів на компенсацію знищеного чи пошкодженого житла слід мати копії паперових документів на право власності.
Для проведення державної реєстрації житла потрібен один із наступних документів:
- договір купівлі-продажу, обміну, дарування, довічного утримання, фінансової оренди квартири чи приватного будинку, спадковий договір, договір про виділення частини зі спільного житла або про його поділ;
- свідоцтво про право власності на частину спільного житла подружжя після смерті одного із них (цей документ видає нотаріус);
- свідоцтво про право на спадщину, яке видає нотаріус;
- свідоцтво про право власності на житло, яке видає орган місцевого самоврядування;
- свідоцтво про право власності, яке видає орган приватизації наймачам державних або комунальних житлових приміщень;
- рішення суду про визнання права власності на житло, а також про встановлення факту права власності на квартиру чи будинок;
- ухвала суду про те що позивач і відповідач, поступившись один одному, розв’язали спір, який між ними виник;
- дублікат документа на право власності, який видає нотаріус, місцева влада, орган приватизації або державний архів.
“Якщо такі документи не збереглися, люди мають отримати їхні дублікати або другі примірники. Всі документи на право власності зберігаються в архівах. Але через бойові дії або тимчасову окупацію українських територій ці архіви можуть бути недоступні. І через це у власника житла можуть виникнути проблеми”, — пояснює Віта Шеремета.
Тож уже зараз люди, чиє житло не зареєстроване в електронній базі держреєстру та документи на яке не збереглися, мають зібрати всі необхідні дані, зазначає фахівчиня.
“Якщо, наприклад, договір купівлі-продажу оформлювали у нотаріуса, він має зберегти його дублікат у своїй архівній справі. Тож якщо у власника житла є можливість звернутися до юриста і якщо він зберіг свій архів, отримати дублікат документа на право власності цілком можливо. Якщо документ видавали органи державної влади, а потім ще й зареєстрували в БТІ, що зберігає свій архів, також є надія отримати його копію. Головне, щоб ці архіви збереглися”, — пояснює юристка.
Якщо документ про право власності на житло не зберігся в органах, які його видавали, залишається один варіант — звернутися до суду.
Звернення до суду
Кожну ситуацію суд оцінює окремо, враховуючи особливості справи. Однак загальна процедура спрямована на визнання права власності на житло за позивачем. У такому випадку необхідно зібрати будь-які докази.
Докази, які власник житла може запропонувати суду:
- показання свідків;
- копії документів про право на власність, які могли зберегтися;
- відповіді на запити до органів, які видавали документи про право власності.
“Наприклад, якщо власник квартири чи будинку отримає відповідь, що архів знищений через бойові дії, тому такі документи надати неможливо, його право на власність необхідно буде доводити в суді”, — каже Віта Шеремета.
Якщо позивач доведе в суді належність йому житла і за ним визнають право власності, то документом, що підтверджує це право, є саме рішення суду, підкреслює юристка.
“Коли власник реєструє це рішення у реєстратора, той заносить у держреєстр нерухомості інформацію про право власності на житло цієї людини. Відтоді вважається, що вона належним чином підтвердила своє право власності, і її документи розглядатиме комісія з компенсації пошкодженого та знищеного житла”, — говорить фахівчиня.
Коли запрацює закон про компенсацію за пошкоджене та знищене житло, люди зможуть підтверджувати документи на право власності безкоштовно. В центрі з надання безоплатної правової допомоги їм гарантовано призначать адвоката, який готуватиме документи до суду.
Крім того, за позов на визнання права власності їх звільнятимуть від сплати судового збору та за реєстрацією права власності у цьому держреєстрі, яка становить понад 200 гривень. Однак поки цей закон не запрацював, такої пільги ще немає, підкреслює юристка.
Куди звертатися за юридичною допомогою
Якщо документи про право власності на житло втрачені, під час подачі документів до компенсаційної комісії можуть виникнути проблеми. І їх потрібно вирішувати вже зараз, каже фахівчиня.
“Той час, поки запрацює закон, можна використати для збору документів на підтвердження права власності на житло. Якщо, наприклад, у людини немає документів, можна зробити запити в ті органи, які їх видавали, якщо буде така можливість. Тобто фактично треба збирати докази для звернення до суду. Це листування займе приблизно декілька тижнів”, — радить Віта Шеремета.
За юридичною допомогою такі люди можуть звернутися до БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”, який надає консультації та інформаційну підтримку переселенцям за проєктом “Підтримка спроможності системи соціального захисту населення щодо реєстрації внутрішньо переміщених осіб”. Ініціативу впроваджує команда фонду в усіх областях України за підтримки Агентства ООН у справах біженців.
Юристи фонду нададуть безкоштовну фахову допомогу, якщо заповнити коротку гугл-форму: http://surl.li/glink.
Переселенці, які зараз мешкають у Волинській області, можуть отримати юридичну допомогу за телефонами регіональних фахівців:
- (099) 539-03-01 — Віта;
- (050) 904-90-07 — Ольга.
Коментарі