У Костянтинівці сьогодні фактично сформувалася «сіра зона» — територія, яку повною мірою не контролює жодна зі сторін. Хоча реальний стан справ не є настільки катастрофічним, як стверджує російська сторона, він значно складніший, ніж випливає з офіційних зведень командування ЗСУ.
Про це військовослужбовці ЗСУ, чиї підрозділи обороняють район Костянтинівки, повідомили BBC на умовах анонімності.
Тактика «просочування»
Російські штурмовики використовують тактику малих груп по одному-два бійці. Вони проникають у місто, займають укриття та намагаються якомога довше не виявляти себе, передаючи при цьому координати українських позицій. Саме таким способом їм вдалося дістатися південних околиць міста, а зараз їх уже фіксують на північних виїздах у бік Дружківки.
«Те, що піхота пройшла пів Костянтинівки, не означає, що вона її контролює. Ми їх знищуємо. Саме це і називається "сірою зоною". І можна сказати, що сьогодні вся Костянтинівка перебуває в такій зоні», — пояснює один з операторів дронів.
Російські військові пересуваються містом переважно пішки, використовуючи підвали для маскування. Інтенсивність штурмів різко зросла з кінця весни: листя на деревах допомагало їм ховатися від дронів, а діставшись міста, вони переховуються у підвалах, звідки їх надзвичайно складно вибити, зазначають оборонці. Водночас темпи просування залишаються вкрай повільними — подекуди вони буквально переповзають від будівлі до будівлі.
Полювання на «очі» фронту
Головною ціллю російської сторони стали українські екіпажі БпЛА. На відміну від ЗСУ, які використовують дрони для ураження живої сили противника, російські оператори діють інакше: вони виявляють місця запуску, пункти управління та антени, після чого завдають по них масованих ударів артилерією, РСЗВ, авіацією та КАБами.
Через критичну нестачу особового складу українські групи БпЛА змушені працювати без перепочинку, виконуючи до 30 вильотів на добу, маючи інколи лише 3–4 години на сон. При цьому ресурсів для системного «полювання» на російських операторів бракує. У результаті ті отримують можливість безперешкодно працювати та витісняти українські позиції.
«Ми дуже мало уваги приділяємо ворожим пілотам. Вони постійно просуваються вперед, виявляють наші позиції, і нам доводиться відходити. Ми не можемо втримувати фронт», — каже оператор дронів.
Критичні проблеми: логістика та нестача людей
Наземні шляхи постачання до Костянтинівки практично перерізані, а великі дрони типу Vampire часто перехоплюються ворогом. Доходить до того, що провізію бійцям на позиції доводиться доставляти за допомогою FPV-дронів.
Ситуацію ускладнює гострий дефіцит особового складу. Військові розповідають, що поповнення надходить повільніше, ніж виникають втрати, а перекидання людей із тилових підрозділів лише тимчасово закриває прогалини.
Один із військових, який обороняє місто, розповів BBC, що командири не завжди доповідають про втрату позицій, оскільки після цього можуть отримати наказ негайно їх повернути.
«А в нас і так не вистачає людей навіть для того, щоб утримувати те, що контролюємо. Про штурми й говорити нічого», — зазначив він.
Водночас українські бійці вважають, що ситуацію ще можна стабілізувати за умови надходження підкріплень. Однак, як наголошують самі оборонці міста, для цього необхідно кардинально змінювати підходи: почати системно знищувати російську логістику та насамперед активно полювати на ворожих операторів дронів, які нині забезпечують просування російської піхоти.
Нагадаємо, аналітики DeepState повідомляли про різке погіршення ситуації і прогнозували, що падіння Костянтинівки стане питанням часу, якщо не буде змінено стратегію.
Раніше повідомлялося, що російські війська просунулися біля Новодмитрівки.
Читайте також: російський військовий із прапором дійшов до одного із храмів у центрі Костянтинівки
