У квітні близько 13 мільйонів українців мають отримати разову державну допомогу у розмірі 1500 гривень. Паралельно з цим Кабінет Міністрів планує розширити програму «Національний кешбек», включивши компенсацію за купівлю палива. За словами керівництва країни, це відповідь на зростання світових нафтових цін. Проте економісти та профільні експерти висловлюють сумнів щодо ефективності таких кроків, пише
Суспільне.
Данило Гетьманцев, голова фінансового комітету парламенту, вважає рішення підтримати вразливі категорії громадян своєчасним. При цьому він наголошує, що разові виплати — це лише «фрагментарна підтримка». На його думку, державі потрібні системні зміни, які забезпечать людям гідний рівень життя на постійній основі, а не разово.
Де взяти гроші
Основне питання, яке непокоїть і депутатів, і експертну спільноту — джерело фінансування. Ярослав Железняк, заступник голови профільного комітету, нагадує про «дірку» у військовому бюджеті обсягом близько 400 мільярдів гривень. Він критикує рішення направити 15–20 мільярдів на соціальні виплати та кешбек, вважаючи, що ці податки потрібніші армії.
Економічний експерт Гліб Вишлінський припускає, що кошти можуть взяти із резервного фонду, призначеного для екстрених ситуацій, наприклад, відновлення інфраструктури. Він також попереджає про можливі наслідки:
- Інфляція: просте вливання готівки ринку може підштовхнути зростання цін.
- Ефективність: люди витратять ці гроші на продукти чи одяг, що трохи підтримає виробника, але стратегічно не дадуть значного економічного результату.
Кешбек на пальне: стимул чи зайві витрати
Ініціатива із компенсацією за паливо також викликала питання. Володимир Омельченко із Центру Разумкова зазначає, що такий захід фактично стимулює споживання пального, що в умовах війни не завжди виправдано. До того ж, основну вигоду від кешбеку можуть отримати не найбідніші верстви населення, а власники авто, які багато їздять, а також великі мережі АЗС.
Відносини із міжнародними партнерами
Політичний контекст додає складності. Україна зараз веде непрості переговори з МВФ та ЄС щодо отримання фінансової допомоги (програми на 8 та 90 мільярдів євро відповідно). Експерти побоюються, що нецільові, на думку донорів, витрати можуть ускладнити діалог. Гліб Вишлинський зазначає: важко просити партнерів щодо пом'якшення умов кредитування, коли держава розподіляє мільярди гривень без чіткого економічного обґрунтування.
Куди поділися гроші, передбачені для переселенців
Співзасновник ГО «ВПО Україна» Руслан Горбенко в ефірі Суспільного також торкається проблеми, яка досі не вирішена.
- Чому кошти ВПО минулого року направили на інші виплати.
- Чому військові-переселенці, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях і сьогодні захищають Україну на фронті, досі не отримали жодної копійки за програмою житлових ваучерів, незважаючи на те, що на неї в бюджеті передбачено 14 млрд гривень і саме за це голосувала Верховна Рада.
