Вчителька історії та права Іллінівської опорної школи Олена Федорович стала однією з небагатьох педагогів у світі, які пройшли стажування у США за престижною програмою Fulbright Teaching Excellence and Achievement. Із 4500 претендентів з усього світу організатори відібрали лише 87 учасників, і педагогиня з Донецької області опинилася серед них. Протягом двох місяців вона переймала досвід у Georgia State University в Атланті, вивчаючи сучасні методики викладання, інтенсивну англійську та використання штучного інтелекту в освітньому процесі, повідомляє «Суспільне Донбас».
Олена зізнається, що подання заявки було значною мірою справою випадку: «Я заповнила анкету без особливих надій. Просто випадково відкрила лист із оголошенням про набір на стажування в Америці, яке зазвичай потрапляє у спам, — і подумала: а чому б ні?» — сміється вона.
Штучний інтелект як союзник учителя
Головний урок, який Олена привезла зі США, полягає в тому, що нейромережі мають допомагати педагогові в рутинних завданнях, а не замінювати мислення учня. Вчителька планує активно впроваджувати штучний інтелект для структурування уроків і створення тестів.
«Я однозначно більше використовуватиму штучний інтелект — саме для організації своєї роботи: скласти тест, структурувати урок, перевірити завдання. Не для створення контенту — для процесу. Це урізноманітнить урок і звільнить мій час для сім’ї. Я багато чого вже знала, але ще більше навчилася. Крім того, відкрила для себе нові програми для тестування та ігор у класі», — ділиться планами Федорович.
В американських школах питання використання технологій вирішено досить жорстко: доступ до телефонів і ChatGPT технічно обмежений і відкривається вчителем лише тоді, коли це передбачено форматом уроку.
Академічна доброчесність та нові формати
Особливе враження на педагогиню справила американська система ставлення до навчання, де чесність виховується десятиліттями. «Вони приділяють багато уваги медіаграмотності, використанню ІІ та академічній доброчесності загалом. У них це питання навіть не обговорюється — це просто must have уже років двадцять. Якщо учень списав, він втрачає бали, а в разі серйозного порушення — шанс скласти іспит і вступити до університету. Це зовнішня мотивація, яка справді працює», — пояснює Олена.
Вона із жалем зазначає, що в Україні поки що не створено аналогічної системи: «У нас немає зовнішньої мотивації для учня. Ми говоримо про доброчесність, але, на жаль, робимо дуже мало реальних кроків у цьому напрямі».
Також учителька планує адаптувати американську методику «робочих аркушів». Замість нескінченних конспектів учні отримують шаблони, які заповнюють безпосередньо під час лекції. На думку Олени, це дає змогу дитині одразу працювати з матеріалом, а не просто слухати:
«Дитина не просто слухає — вона відразу працює з матеріалом. Я спробую адаптувати це, наприклад, використовувати робочі аркуші під час лекцій. Це дуже непросто. Особливість американської школи полягає в тому, що вчитель зазвичай викладає в одному класі, в одній паралелі, а не з 5 до 11 класу, як у нас. Це дає більше часу на підготовку до уроків».
Живий міст через океан
Стажування стало не лише професійним, а й важливим дипломатичним досвідом. Олена провела для американських школярів три уроки про Україну та організувала відеозв’язок між учнями з Атланти й школярами з рідної Іллінівської школи.
«Сесію у форматі “питання — відповідь” провели між учнями в Америці та школярами з Донецької області. Це була жива розмова між дітьми з різних боків океану», — розповідає Федорович.
Вона наголошує, що американські колеги глибоко співпереживають Україні, підтримують її в боротьбі проти агресії та беруть активну участь у волонтерській діяльності.
