Споживчі звички українців помітно трансформуються: через інфляцію та падіння доходів населення змушене економити на якісних продуктах харчування, віддаючи перевагу доступнішим товарам. Економіст Олег Пендзин в інтерв’ю виданню
«Главред» пояснив, що структура раціону громадян зміщується у бік базових продуктів, таких як хліб і картопля, тоді як споживання м’яса та молочних продуктів скорочується.
За даними експерта, споживання м’яса в Україні стало нижчим за довоєнний рівень. За раціональної норми 90 кг на людину на рік до початку повномасштабного вторгнення цей показник становив близько 74 кг, а нині знизився до 68 кг.
«Чим біднішими ми стаємо, тим більше їмо хліба та картоплі, а чим багатшими — тим більше м’яса та молочних продуктів. Ми з вами споживаємо хліб і картоплю понад раціональні норми на 10%», — наголошує економіст.
Найбільш затребуваним продуктом тваринного походження залишається курятина — саме вона стала основою раціону більшості сімей через свою відносну доступність. Свинина поступово дорожчає через скорочення поголів’я у приватних господарствах, а яловичина для багатьох перетворилася на «делікатес».
«З яловичиною взагалі проблема — ми її недоїдаємо, бо вона надто дорога. Українці зараз “сидять” на курятині, бо вона відносно дешева», — зазначає фахівець.
Літні ціни та фактор погоди
Літній період традиційно обіцяє зниження вартості сезонних овочів. Картопля, буряк, морква, капуста та зелень дешевшатимуть у міру надходження продукції з відкритого ґрунту. Проте Олег Пендзин попереджає: точні прогнози робити складно, оскільки ціноутворення залежить від погодних умов.
Ситуація з фруктами та ягодами цього року неоднозначна. Весняні заморозки вдарили по цвітінню черешні та абрикосів, тому врожай буде мізерним. Водночас навіть за наявності дефіциту ажіотажного попиту не прогнозують через обмежену купівельну спроможність населення.
«А щодо цін, то справа не лише в пропозиції, а й у платоспроможному попиті населення. Наприклад, торік я практично не споживав абрикосів — і нічого, вижив. Іншими словами, люди купуватимуть абрикоси лише тоді, коли їм це буде по кишені. Безперечно, до України активно надходитиме імпорт фруктів — саме він буде представлений на українському ринку», — вважає експерт.
Що буде з цінами у другій половині року?
Попри короткочасне літнє полегшення, експерт попереджає про майбутнє подорожчання продуктів у другій половині 2026 року. Основними чинниками зростання стануть витрати аграріїв на паливо, добрива та інші ресурси.
Очікується, що подорожчання зернових культур спричинить зростання цін на крупи, комбікорми, яйця та молочні продукти. Хліб, на думку Пендзіна, дорожчатиме поступово — приблизно на 1–1,5% щомісяця. Водночас кондитерські вироби (торти, тістечка) можуть зрости в ціні до 30%. Собівартість курятини та яєць також залежить від цін на зернові, тому їхня вартість визначатиметься врожаєм кукурудзи.
Домашня консервація в умовах економії
Традиційна заготівля продуктів на зиму також зазнала змін. Через високі ціни люди дедалі частіше відмовляються від консервації дорогих фруктів і ягід, надаючи перевагу овочам.
«Варення або компоти за таких цін на фрукти та ягоди просто не по кишені. Наприклад, варення з малини в кращому разі закривають у маленькій баночці — лише для лікування. Також уже давно майже ніхто не варить варення з абрикосів, бо власного врожаю вже кілька років немає, а імпортні фрукти надто дорогі», — резюмував Олег Пендзин.
