Скорочення розмірів соціальних виплат та посилення умов їх отримання для українців стає загальною тенденцією в країнах Європейського Союзу.
Як зазначила в коментарі виданню РБК-Україна постдокторантка Київської школи економіки Дар’я Михайлишина, однією з найщедріших країн за рівнем прямих виплат для українців залишається Німеччина. Раніше прибулі біженці мали доступ до системи Bürgergeld («громадянська допомога») нарівні з громадянами країни, що передбачало безкоштовне житло, медичне обслуговування, освіту та щомісячну виплату у розмірі 563 євро на особу.
Однак із приходом нового уряду на початку 2025 року умови змінилися. Для українців, які прибули після 1 квітня 2025 року, передбачено перехід на нижчі виплати за системою для шукачів притулку. Крім того, у червні 2025 року Бундестаг підтримав призупинення права на возз’єднання сімей для біженців. Згідно з опитуваннями, скасування Bürgergeld для українців та повернення чоловіків призовного віку підтримують близько двох третин громадян Німеччини.
У Норвегії з 2025 року також суттєво обмежили підтримку. Виплати у розмірі 564 євро тепер отримують лише ті, хто проживає в державних гуртожитках. Прийом біженців із домашніми тваринами скасовано, а безкоштовна стоматологічна допомога для молоді до 24 років надається лише після п’яти років проживання в країні.
Ірландія з серпня 2024 року зрівняла виплати для всіх українців, які проживають у державному житлі. Наразі допомога становить 38,80 євро на тиждень замість попередніх 220 євро. Водночас зміни не торкнулися тих, хто орендує приватне житло або проживає в ірландських родинах.
У Чехії термін безкоштовного проживання скоротили до трьох місяців, а для продовження тимчасового захисту потрібен нотаріально підтверджений договір оренди. З 2025 року виплати становлять 200 євро для дорослих і 143 євро для дітей. Якщо працездатний біженець не знаходить роботу протягом 150 днів, розмір допомоги зменшують до прожиткового мінімуму — 129 євро на місяць. При цьому лише 31% чехів вважають, що українці приносять країні більше користі, ніж шкоди.
У Польщі соціальна підтримка дедалі більше прив’язується до офіційного працевлаштування. Одноразову виплату у розмірі 300 злотих скасували ще влітку 2022 року. Дитяча програма «800+» тепер доступна лише за наявності офіційної роботи або підприємницької діяльності. Відповідний закон було підписано 13 вересня 2025 року після доопрацювання попередньої версії.
Згідно з останніми опитуваннями, ставлення поляків до українських біженців погіршилося: підтримку їхнього перебування в країні схвалюють 48% респондентів, тоді як 46% виступають проти. Понад половина опитаних також підтримують завершення війни навіть за умови територіальних поступок України, а 63% вважають такий сценарій неминучим.
Експерти зазначають, що подальша політика країн ЄС щодо українських біженців значною мірою залежатиме від економічної ситуації та внутрішньополітичних настроїв.