Сьогодні більше половини з 3,7 мільйона переселенців змушені винаймати житло на ринкових умовах, тоді як серед тих, хто залишився вдома, цей показник не перевищує шести відсотків.
Згідно
звіту Міжнародної організації з міграції (МОМ), яка входить до структури ООН, житлове питання для переміщених українців стало однією з найгостріших проблем.
Ситуація ускладнюється тим, що багато переселенців мають власну нерухомість, але вона або знаходиться в зоні бойових дій, або зруйнована. Близько 2,5 мільйона людей володіють будинками, які зараз недоступні, причому в більшості випадків — для 60 відсотків такого житла — офіційно підтверджено пошкодження, які роблять перебування в ньому небезпечним.
Оплата оренди стала важким фінансовим тягарем для переміщених сімей. Дві третини тих, хто винаймає квартири (а це понад 1,3 мільйона осіб), змушені використовувати свої накопичення. При цьому кожен четвертий переселенець витрачає на житло більше половини свого щомісячного доходу, що вже призвело до повного виснаження сімейних заощаджень.
Дані ООН наголошують на величезному розриві між реальними доходами людей і цінами на ринку. Середній дохід сім'ї переселенців становить близько 16 тисяч гривень (380 доларів). У той час, як ціни на житло можуть доходити до 30 тисяч гривень (700 доларів).
Глава місії МОМ в Україні Роберт Тернер наголосив, що вирішення цієї проблеми залишається пріоритетним завданням. Організація прагне допомагати людям не лише з пошуком стабільного житла, а й через навчання новим навичкам та допомогу у працевлаштуванні, щоб переселенці могли будувати майбутнє у нових громадах.
У доповіді ООН наголошується, що система розміщення переселенців в Україні "не забезпечує стійких рішень", при цьому спостерігався "серйозний дефіцит доступного довгострокового житла". Крім того, неурядові організації, які беруть участь в евакуації та розміщенні людей, продовжували стикатися з нестачею фінансування та труднощами у пошуку житла, яке відповідає особливим потребам людей похилого віку та осіб з інвалідністю. У зв'язку з чим деякі ВПО розглядали можливість повернення або поверталися до небезпечних районів через відсутність коштів для існування.
"Ситуація з безпекою часто обмежує можливості українських державних службовців та гуманітарних організацій. В умовах тривалого переміщення внутрішньо переміщені особи – особливо ті, хто перебуває у вразливому становищі, як і раніше, стикаються з труднощами у доступі до адекватного житла та забезпечення адекватного та сталого рівня життя", — йдеться у повідомленні.
