Вони копають окопи, тягають важке озброєння та стріляють із мінометів. Доводилось займати кругову оборону, коли ворог був у 130 метрах від їхньої позиції. Дівчата встигають вести соцмережі та розповідають, що їх хейтять за макіяж та яскравий манікюр. Але уваги на хейтерів не звертають: дивані критики ніколи не відчують, що доводиться переживати на фронті.
Після навчального центру мінометниці прийшли у військову частину, і це були мотивовані бійчині, розповідає т. в.о. заступника комбата з артилерії 130 окремого батальйону 241 бригади ТРО Владислав Пінчук.
«Хлопці мають таку ж історію, яка називається "барбершоп". Людина приїжджає до якогось міста, наприклад, Київ, десь дає коментар, знімається. Відповідно, перед цим одягає свій чистий одяг, йде стригтися, миється. Якщо ми подивимось коментарі, то побачимо щось на кшталт: "це барбершопний військовий, де він там воює"», — розповідає Владислав.
Вікторія родом із Костянтинівки Донецької області. Спочатку евакуювалася на захід України, але все ж таки вирішила захищати батьківщину зі зброєю в руках. Наразі вона — командир мінометного розрахунку 130 окремого батальйону 241 бригади ТРО. Дівчина розповідає, як пройшло навчання та як тепер проходить служба.
«Зрозуміло розповідали. Не з першого разу ми всі зрозуміли, але у процесі все вивчили. Хоча навчання у нас було не довгим, ми одразу потрапили на бойові та швиденько у нас усе склалося. Треба працювати і своїх хлопців прикривати, так що як такого страху немає. Ти не думаєш, що воно зараз там ударить і все. Просто "клац" у мозку спрацьовує, і розумієш, що потрібно виконати свою роботу», — ділиться Вікторія.
Мінометниці розповідають, що на позиціях дуже багато позитиву, завжди жартують та один одного підтримують.
Інтерв'ю із військовослужбовицями записав Телеканал ДніпроTV. Відразу після нього бійчині почали готуватися до бойового виходу:
