Обстріли Костянтинівки змусили 60-річну Галину Іванченко залишити рідну домівку. 23 лютого її зустріли співробітники гуманітарної місії "Проліска" в Ужгороді.
Минулої ночі в її будинок прилетів снаряд. Чоловік, що залишився в місті, про масштаби руйнувань не розповідав.
"Прилетів снаряд в наш будинок, сусіди теж мають руйнування. Від родичів дізналася, що вікна вилетіли, будинок дуже пошкоджений", – розповідає жінка.
Спочатку подружжя планувало виїжджати разом, уже зібрало речі, але чоловік передумав. Хотів зберегти будинок, який і так доводилося ремонтувати плівкою вже понад 5 разів.
"Прийняла рішення їхати, бо постійно прилітало вночі та вдень. Не було води. Світла теж не було, зв'язок зникав. Жити за таких умов ставало неможливо", — розповідає Галина.
Разом із сусідкою вона виїхала до Павлограда. Там їхні дороги розійшлися —сусідка попрямувала до Києва до сина, а Галину відправили до Дніпра, де вона вперше зустрілася з волонтерами гуманітарної місії "Проліска".
"Коли приїхали волонтери, щоби нас забрати, то вже виїжджали під обстрілами. Влучила ракета неподалік місця евакуації. Вдячна богу, який урятував життя...", — відзначає жінка.
На Закарпатті Галину прийняв рідний брат чоловіка, який уже два роки мешкає тут із сином.
Команда "Проліски" продовжить підтримувати жінку й надалі.
